Історія зі щасливим хвостом: як стаффорд з зони АТО знайшов нову родину

Деякі тварини мають складну долю, у їхньому житті, подекуди, буває більше болю, ніж у людей. Тому кожен раз, коли тварина з притулку знаходить новий дім, отримує свій шанс на щастя і любов – це особливий момент.Історія зі щасливим хвостом: як стаффорд з зони АТО знайшов нову родину

Ми вже розповідали про те, як стаффорд Майк чекає на нову родину в бердянському притулку для тварин. Сьогодні ми щасливі розповісти, що він вже вдома, з новою турботливою господаркою!

Історія Тетяни і пса Майка подібна на казку. Лише раз побачивши пса на екрані (про притулок вийшов телесюжет), Тетяна відразу вирішила – Майка неодмінно треба забрати до себе. І хоч їх розділяло понад 500 км, відстань і труднощі не завадили жінці втілити в життя свій план.

«Щойно побачивши Майка на екрані, я відразу зрозуміла, що хочу його забрати. Відразу же подзвонила у цей притулок, – розповідає Тетяна. – А потім ми довго шукали варіанти перевезення собаки, адже вони в Бердянську, я – в Одесі».

 

Історія зі щасливим хвостом: як стаффорд з зони АТО знайшов нову родинуДовга дорога додому

Тетяна просила про допомогу у перевезенні Майка, шукала волонтерів. Ми також давали оголошення про це. Після зваження всіх «за» і «проти» жінка наважилась – сама поїхала у Бердянськ за чотирилапим красенем. «Я їхала туди понад 12 годин автобусом. Дорога була важка, тож ми вирішили, що Майка так не повезем», – говорить Тетяна. У Бердянську засновник притулку Валентина допомогла із машиною, тож у новий дім Майк їхав із комфортом. «Звичайно, спочатку йому було спекотно, але нічого – мокрі рушнички на голову йому клали, поїли», – сміється Тетяна. Вона взагалі із захопленням розповідає про пригоди свого чотирилапого улюбленця.

«Ви не повірите, вони як побачились – то й не відходили один від одного, – розповідає про першу зустріч Тетяни і Майка волонтер притулку Наталя. – Ми тягнемо Тетяну на обід, хоч щось перехопити з дороги, а вона каже, що не піде від Майка ні на крок. Ми зрозуміли відразу – це велика любов! Бо й Майк теж не міг від неї відірватись – весь час поряд».

 

Робота і прогулянки

Тепер Майк живе в самому серці Одеси та щодня прогулюється мальовничими вуличками. Пес навіть на роботу із Тетяною ходить! «Ми плануємо поки так ходити на роботу разом, – розповідає жінка. – Поки триває період адаптації, я би не хотіла з ним розставатись. Він від мене ні на крок не відходить! Ходить за мною по квартирі, щойно я сідаю кудись – він лягає мені на ноги і так лежить. І в офісі те ж саме. Я просто не хочу його травмувати, тому ми й ходимо на роботу разом!»Історія зі щасливим хвостом: як стаффорд з зони АТО знайшов нову родину

Шлях Тетяни і Майка один до одного був важкий і тернистий. Майк втратив господаря через бойові дії і потрапив до притулку. Тетяна колись пережила смерть улюбленого собаки. Тепер те, що вони знайшли одне одного дозволить їм залікувати старі рани.

 

Нове життя

Через те, що Майком собаку назвали уже в притулку, Тетяна поки змінила собаці ім’я та називає його Джері. «Він відразу ж почав відгукуватись на Джері, та й вдома він так швидко адаптувався, наче жив із нами все життя! –розповідає Тетяна. – Ми збираємось днями піти в клініку, аби дізнатись, чи є в нього реєстраційне тавро. Якщо є – ми дізнаємось про нього все – вік, його перше ім’я і таке інше».

Тож тепер Джері має нове ім’я, нову родину і нове життя, сповнене любові, турботи та прогулянок Приморським бульваром. Але це вже зовсім інша історія…

Ви можете залишити коментар
Всі коментарі проходять обов'язкову модерацію!


Оставить комментарий