«Котоманія» триває: професіонали розповіли, коли можна забирати кошеня від мами

nNAb0hOv6c0Ми продовжуємо наш соціальний експеримент «Котоманія», впродовж якого будемо тестувати систему на відповідність кращим світовим стандартам утримання та обслуговування домашніх тварин.

Наші учасники Мар’яна і Олег вже знайшли підходяще кошеня. Коли вони забрали його до себе, малий без упину нявкав і шукав маму, тож довелося поки його повернути. Якої помилки припустились наші учасники, читайте далі!

Напевно, кожен господар бажає якнайшвидше забрати до себе малесеньке кошеня. Щойно у малечі відкриються очі та почнуть прорізатись зубки, нові господарі хочуть взяти виховання маленького на себе і забрати його в новий дім. Однак, чи не шкодить це тварині?

«Котоманія» вирішила розпитати про це у Марії Проніної, чия робота – розводити котів-чемпіонів шотландських порід.

«Забирати кошеня від мами необхідно у 3-4 місяці, не раніше, – зауважує Марія. – Взагалі-то, по закону Всесвітньої федерації розведення кішок, заборонено відлучати від мами кошенят молодшого віку. Бувають випадки, коли розплідники штрафують за порушення цього правила. Таке раннє розставання може вплинути на здоров’я малого, на його імунітет».

images_rescuegroups_org1Заводчик розповіла, що зазвичай кішки годують кошенят до трьох місяців, тож саме за такий період організм малого може достатньо зміцнитись для самостійного життя. Якщо ж розлучення стало неминучим, то маленького вихованця варто вигодовувати власноруч. Для цього підійдуть звичайні молочні суміші для дітей «від народження», для комфорту малого, годувати його можна з великого шприца, що нагадуватиме йому мамине годування. Також, з місяця можна підгодовувати дуже рідкою манною кашею, звареною на молоці. А коли у кошеняти почнуть різатись зубки (це теж стається у 1-1,5 міс.), можна давати трохи курячих тельбухів, але обов’язково добре проморозити їх, аби знешкодити бактерії. Тоді тваринка точитиме зубки і звикатиме до м’яса.

«Те, що Мар`яна і Олег забрали кошеняту так рано, стало причиною серйозного стресу. Саме тому воно так нявчало і кликало маму – воно було не готове до такого, – говорить Марія. – Відтак, варто ще трохи почекати, аби кошеня стало більш самостійним, щоб переїзд не здався малому такою трагедією».

Тож тепер наші герої чекатимуть, доки маленьке кошенятко трохи підросте.

Більше про проект «Котоманія» читайте на нашому блозі 

Ви можете залишити коментар
Всі коментарі проходять обов'язкову модерацію!


Оставить комментарий