Люди і Тварини

Чому молодий киянин рятує безпритульних чотирилапих, від яких відвертаються інші.


rodion-kutsaev-18020

Він займається репетиторством з математики. Вона викладає іноземні мови і робить переклади. Вже кілька років Михайло Корнійчук разом із дружиною допомагають тваринам. Переважно забирають бідолах з вулиці, лікують і прилаштовують їх у сім’ї. Розраховувати лише на власні сили поступово ставало все складніше. Щоб мати більше можливостей допомагати чотирилапим, у грудні 2016-го пара зоозахисників створила благодійний фонд.

У назві цієї організації слово «Тварини» написане з великої літери невипадково. Тут до котів і собак ставляться не лише як до рівноправних істот, а й прагнуть, аби Україна вирішувала проблему безпритульних тварин гуманним шляхом і створювала відповідні умови для співжиття з чотирилапими.  

Слово «Люди» у назві фонду теж написане з великої. Бо саме такі допомагають зоозахисникам пожертвами на порятунок собак і котів, щенят і кошенят, яких спіткало лихо.  

Повна назва організації Міжнародний благодійний фонд Терези «Люди і Тварини». Однак це не на честь всесвітньо відомої католицької черниці, засновниці доброчинних місій. Терезою звали першу собаку, яку Михайлова дружина колись забрала з вулиці. Колись без дому і власної миски, тварина прожила в любові і піклуванні близько десяти років.

Волонтерський шлях Михайла почався з песика Чака. За його життя тривала дворічна боротьба. Попри інвалідність, собак лишався життєрадісним, а на агресію інших тварин відповідав ніжністю. У грудні 2017-го Чака не стало…

Зараз під опікою Михайла та його дружини майже 50 котів і собак. Над тваринами, які потребують допомоги, вони беруть кураторство, шукають перетримку, збирають гроші на лікування. Відгукуються на пости про чотирилапих із закликом допомогти у соцмережах. Іноді знаходять просто посеред вулиці і забирають додому. Зараз у них живуть 6 цуценят, дорослі собаки і двоє котів. І кожен зі своєю сумною історією.

З тих, хто ще не має господаря, дика кішка Мурка. Її збив автомобіль. Мурка не йде до рук. Її намагаються соціалізувати, а згодом шукатимуть для неї сім’ю.  

Чекає на господаря і собачка Бетті. Михайло влітку 2017-го підібрав її на вокзалі. Каже, Бетті красива. Схожа на ведмежатко. Досі жодного дзвінка, окрім випадку, коли охочі просто передумали, щодо Бетті не було…

Прилаштовувати їх непросто. Особливо собак похилого віку. Щенят розбирають швидше. Головне, каже Михайло, не припиняти піарити тварин і шукати їм добрих власників.

Як надалі живуть ті, кого вдалося прилаштувати, фонд відстежує. Був випадок, коли кота забрали назад. Рижик пережив панлейкопенію. Михайлова сусідка порекомендувала знайомого, готового взяти кота. Той виявився безвідповідальним. Рижику пощастило невдовзі знайти нову сім’ю, де він щасливий.

Потенційних господарів фонд просить заповнити спеціальну анкету. А потім проводять співбесіду, аби пересвідчитися, що людина усвідомлює готова взяти на себе усю відповідальність за тварину. Утім ще на етапі анкети чимало охочих відсіюється.

«Ми просимо людину зазначити, чи готова надавати ветеринарну допомогу майбутньому улюбленцю, робити усі необхідні щеплення, чи розуміє, що таке стерилізація і навіщо це потрібно. Тобто, прагнемо отримати повну інформацію, аби усвідомити, чи можна довіряти тварину і як про неї надалі дбатимуть. Ми проти самовигулювання собак. Людина має усвідомлювати, що так чотирилапий може опинитися у біді. Тому тільки повідець», – каже Михайло Корнійчук.

Фонд товаришує з міні-притулками. Зокрема, за підтримки Кормотеху допомагає їм кормами. А ті сприяють у прилаштуванні тварин.  

Безпритульних тварин ще дуже багато, відзначає зоозахисник. Говорити про відчутні зміни у ставленні до них в українському суспільстві поки зарано. Однак Михайло помічає, що все більше людей зголошуються допомагати, у тому числі фінансово.

Ветеринарні клініки на шляху зоозахисників трапляються різні. Десь насамперед женуть за грошами. Та, на щастя, говорить Михайло, більше таких, що дійсно допомагають чотирилапим: «Українська ветеринарна медицина на сьогодні є на достатньо високому рівні. До Європи нам ще далеко. Складних операцій, як, наприклад, на спинному мозку, поки не роблять. Бракує досвіду і відповідного обладнання», – розповідає Корнійчук.

Фонд шукає інвесторів для майбутнього притулку для тварин, а також однодумців, які не байдужі до проблем безпритульних тварин. Разом команда зможе більше.

Останні місяці Михайло боровся за порятунок Розаліни. Рябеньку красуню з сумними очима знайшли неподалік станції метро Видубичі. Михайлова дружина дізналася про неї з соцмереж. Вони відгукнулися на допомогу і забрали її до себе. До цього вона жила на вулиці і не знала людської любові і турботи.

Собака мала велику злоякісну пухлину. Її одразу відвезли на операцію. Невдовзі відбулася ще одна.

Розаліна мешкала у Михайла вдома під постійним наглядом. Проходило лікування. Окрім новоутворень, у неї був геморагічний цистит. Остеохондроз грудо-поперекового відділу. Артроз скакового та тазостегнового правого суглобів та лівого колінного суглоба.   

26756374_1748393891872344_7129474069166659370_o

Віднедавна Розаліна не могла ходити сама. Цього тижня зробили МРТ. Діагностували хворобу міжхребцевих дисків. Тварину готували до термінової ламінектомії. Збирали велику суму. Сьогодні, 17 січня, під час операції у неї зупинилося серце…

 

Ви можете залишити коментар
Всі коментарі проходять обов'язкову модерацію!


Оставить комментарий