Не залишай нас в АТО: історія стаффорда, якого війна розлучила з господарем. Але вони зустрілися знову!

Сьогодні, 12 листопада, виповнилося три роки Всеукраїнській ініціативі «Не залишай нас в АТО». Коли у притулках для чотирилапих на Донбасі ситуація була катастрофічною, український виробник харчування для тварин Кормотех не міг лишитися осторонь. За три роки компанія передала у зону бойових дій і прифронтові міста близько 40 тонн сухих кормів для собак і котів.

1-9

Ініціатива продовжує адресно працювати із волонтерами і притулками. Вдалося врятувати тисячі тварин. «Не залишай нас в АТО» допомогла численним евакуйованим притулкам, собакам-терапевтам, які займаються реабілітацією ветеранів АТО та військовим собакам, що служать на сході.

Цей проект познайомив нас із волонтерами, чиї історії про чотирилапих продовжують вражати. Одну з них ми розповіли у грудні 2015-го. Але на тому не завершилося.

1_1

…Узбережжя Азовського моря. Бердянськ. Війна перетворила місто на транзитний пункт для котів і собак. Їх сюди привозять військові. А волонтери лікують тварин, відгодовують, проводять психологічну реабілітацію і шукають їм новий дім по всій Україні.  

Так сталося з Рембо. До Бердянської служби захисту тварин стаффордширського тер’єра тигрового окрасу з зони бойових дій привезли військові. Песик був у хорошому стані. Ветеринари визначили, що йому ледь більше року. Добрий і лагідний, малюк кілька днів скавчав і плакав. Лащився до чоловіків. Близько місяця йому шукали нового господаря. У притулку назвали собаку Рембо. Викладали його фото у соцмережі із закликом взяти собі вірного друга і надійного охоронця.

Зголосився один з місцевих. На цьому історія могла б завершитися. Волонтери продовжували свою роботу. Рембо жив у новій сім’ї.

«Минуло місяців сім. Може, більше. – розповідає волонтерка бердянського притулку Наталя Дорогих. – Одного дня приїжджають солдати. Серед них хлопець зі Львова. І каже, що до нас привозили його собаку. Показує фотографію. А на знімку – Рембо».

Військовий розповів, що стаффорда насправді звуть Ствол. Вони разом служили. Проте командир собаку не любив і всіляко хотів його позбутися. А потім хлопця поранили. Він надовго опинився в госпіталі. Тим часом Ствола вивезли до Бердянська. Песик втратив господаря і власне ім’я.

Хлопцеві розповіли, що стаффорда прилаштували. Він благав повернути йому собаку. Зв’язалися з новим господарем. Той відмовив навідріз. Але солдат не полишав надії знову обійняти Ствола. Поїхав за адресою, де тепер його собака жив із новим ім’ям. Коли вийшов з машини, одразу почув песика. Собака був на подвір’ї. Хлопець підійшов до паркану і гукнув: «Ствол!». А той від радощів перестрибнув через огорожу просто в руки господарю. Так вони нарешті зустрілися. Солдат сів з собакою у машину і поїхав геть.

Як склалася їхня доля згодом, бердянські волонтери не знають. Але ми спробуємо знайти Ствола та його господаря. Далі буде… 

Ви можете залишити коментар
Всі коментарі проходять обов'язкову модерацію!


Оставить комментарий