Завдяки вашій допомозі вірний друг чотирилапих знайшов роботу в Києві!

Олександр Булатов із своїм улюбленцем з АТО  Минулого тижня ми розповідали історію про Олександра Булатова,  який перебрався з Макіївки до столиці разом зі своєю улюбленицею Мальтою і в жодному разі не хотів покидати свою чотирилапу подругу на війні. Ми звертались до всіх із проханням допомогти в пошуку роботи. Протягом останніх днів завдяки вашій небайдужості Олександр отримував десятки повідомлень із пропозиціями та просто словами підтримки. Це був важкий тиждень, адже не всі пропозиція виявлялись гідними і порядними в плані оплати праці. Здавалось, що не всі сприймають це становище серйозно, пропонуючи повну зайнятість в столиці для людини без власного помешкання за 2 тисячі гривень.

Втім, ці перепони були подолані і вже в понеділок Олександр виходить на випробувальний термін на новому, гідному місці. Він дякує кожному, хто долучився до цієї роботи за наданий шанс! Але тепер з’явилась чергова проблема. До суботи, 4 квітня, він має покинути дім, який прихистив його в останні тижні. Альтернативи немає – він і Мальта лишаються без даху над головою. За словами хлопця, оплачувати відразу  послуги ріелтора, оплату першого та останнього місяця проживання у кімнаті він просто не здатний, бо ж перші зароблені гроші отримає лише через місяць.

Ми звертаємось до всіх небайдужих, до всіх любителів тварин із проханням допомогти Олександрові. Він і Мальта шукають кімнату в Києві на демократичних умовах – без посередників і з можливістю відтермінування першої оплати. Будемо раді передати усі цікаві пропозиції Олександрові або ж поділитись його контактами.

Олександр Булатов із із собакою МальтоюХочемо нагадати зворушливу історію хлопця, який подає всім неоціненний приклад відданості. Олександр родом з Макіївки, що на Донеччині. Життя постійно кидає хлопцеві все нові й нові виклики, які він гідно приймає, залишаючись шляхетною та мужньою людиною. Він майже не чує, тож спілкується переважно текстами, або читає по губах. Зате має золоті руки – Олександр майстерно працює з деревом, збирає двері, вікна та меблі. Однак із початком війни на Донбасі хлопець втратив роботу. Здавалося, доля кинула його напризволяще, адже вижити в таких умовах надто складно.

Волонтери довго вмовляли Олександра переїхати з Макіївки, яка опинилася в епіцентрі конфлікту, втім хлопець, який втратив усе, в жодному разі не хотів їхати зі свого міста. І зовсім не тому, що боявся цього нового і незвіданого життя! Він не хотів їхати без неї… без своєї Мальточки. Врешті, наважившись на інше життя, Олександр залишив рідні місця. Але не покинув рідної душі, яка й тепер чотирма лапами крокувала поруч. Він не залишив її на вулиці, як робили інші, не віддав у переповнений притулок, і не «зіпхнув» на волонтерів. Бо він просто не міг.

Хлопець разом зі своєю чотирилапою подругою облаштувались у Києві та піклуються одне про одного. Тут Олександру допомагають люди – всі разом зібрали гроші на слуховий апарат, до якого хлопець уже звикає. Насправді ж хлопець мріє лише про одне – знайти роботу, щоб забезпечити гідне життя собі та своїй Мальті. Він не хоче отримати якісь блага задарма. Він хоче отримати можливість для того, щоб заробити собі ці блага чесною працею, а також займатися тим ділом, в якому він має досвід та вміння.

Коментування на даний момент заборонено

Обсуждение закрыто.